Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Він зіграв 234 ролі, написав 9 сценаріїв та зрежисерував 2 фільми, а до деяких навіть писав музику. Мова йде про символ українського кіно 1960-80-х — Івана Миколайчука. За свої 46 років він увійшов в історію українського кінематографу, і навіть здобув Шевченківську премію — але вже посмертно, у 1988. Проте чи не кожній його стрічці ставала на заваді радянська цензура. Деякі фільми були безповоротно знищені чи втрачені, якісь — назавжди лишилися чернетками… Нині ми маємо можливість безперешкодно дивитися вцілілі твори, тож сьогодні в КіноКімнаті пропонуємо добірку фільмів з Миколайчуком на честь його 83-го дня народження.
Вавилон ХХ (1979)
Стрічка Івана Миколайчука «Вавилон ХХ» в усіх розуміннях цих слів: він виступив режисером і сценаристом, зіграв головну роль й навіть відповідав за музику. У фільмі чи не вперше в Україні використали нічну зйомку, яка тоді була недоступна через технічні нюанси. Проте оператор Юрій Гармаш вирішив зняти нічні сцени вдень — на спеціальну плівку, яка відтворила сцени максимально природно.
Про що: кіноадаптація роману «Лебедина зграя» Василя Земляка. Революція 1917 змінює звичний устрій села Вавилон, змушуючи мешканців обирати: підтримати новостворену комуну в колишній панській садибі чи захищати куркулів зі зброєю в руках. Трунар-філософ Фабіан (Іван Миколайчук) повертається до Вавилона, намагаючись запобігти кровопролиттю і розборонити селян. Та чи йому це під силу в такі буремні часи?
Анничка (1968)
Саме цей фільм став приводом для радянської цензури приліпити на Миколайчука ярлик «націоналіста». Адже за кадрами та атмосферою цієї стрічки про Другу світову не одразу здогадаєшся, що дія відбувається в СРСР. А Миколайчук замість того, щоб зіграти поліцая Романа як «картонного» негативного героя, надав своєму персонажеві трагічної глибини та можливості співпереживати.
Про що: Молода гуцулка Анничка випадково знаходить пораненого радянського солдата після бою в 1943 році. Вирішивши сховати й доглядати юнака — вона закохується. І попри те, що її наречений — поліцай, що перейшов на бік нацистів. Анничка планує втекти з новим коханим до партизанів, але їй перешкоджає рідний батько, змушуючи дівчину заплатити високу ціну за свою свободу.
Білий птах із чорною ознакою (1972)
Ще один «суперечливий» фільм про Другу світову. Тут Миколайчук також виступив композитором, а його дружина співала «Налетіли журавлі» на початку стрічки. Він прагнув зіграти бійця УПА, проте не дозволила цензура. І все ж після виходу на екрани фільм заборонили.
Про що: сюжет розгортається навколо багатодітної сім'ї Леся Звонаря з прикордонного українського села поблизу Румунії. Його сини, які грали у місцевому ансамблі, опинилися по різні боки барикад: Петро (Іван Миколайчук) приєднався до червоноармійців, Орест (Богдан Ступка) — до УПА, а Богдан залишився вдома. Однак їхні долі переплелися у пошуках кохання та збройній боротьбі в горах.
Пропала грамота (1972)
Комедія «Пропала грамота» за мотивами повісті Миколи Гоголя та сценарієм Івана Драча посідає 12 місце з найкращих українських фільмів усіх часів. Він був заборонений цензурою та вийшов у обмежений прокат аж у 1980-х. Хоча в óбразах козаків і можна побачити типову українську меншовартість Гоголя, Миколайчуку вдалося зіграти головну роль так харизматично й живо, що у цьому радянське держкіно розглянуло неприпустимі «замилування козацькою минувшиною» та «насмішки з цариці».
Про що: Козак Василь після битви з турками повертається додому в Диканьку. Незабаром до нього приходять двоє посланців від гетьмана з важливим завданням — доставити грамоту цариці в петербург. Василь вирушає у небезпечну місію разом із запорожцем Андрієм. Їм доводиться протистояти силам зла та диявольським підступам, які прагнуть заволодіти грамотою.
Тіні забутих предків (1965)
«Тіні забутих предків» — акторський дебют Миколайчука, без якого цей список був би неповним. Цікаво, що на роль Івана Палійчука вже затвердили іншого актора, але побачивши студента-другокурсника Миколайчука на пробах в об’єктиві, оператор Юрій Іллєнко був вражений і змінив думку режисера Сергія Параджанова. Той згадував, що навколо Миколайчука наче «сяйво світилося».
Про що: екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Історія трагічного кохання дітей із гуцульских родин, що ворогували між собою. Рекомендуємо дивитися прихильникам Коцюбинського, українського поетичного кіно та магії Карпат.
Сон (1964)
У цьому фільмі Миколайчук знімався паралельно з «Тінями забутих предків», які вийшли пізніше, проте технічно все ще є його дебютом. Грати молодого Шевченка мав московський актор Микола Губенко, але він посварився з режисером. Тому завдяки такій випадковості ми отримали класичний образ Шевченка на екрані у втіленні Миколайчука.
Про що: Молодого поета Тараса Шевченка викликали на допит через його крамольні вірші, присвячені безрадісній долі України. Замість пояснень Шевченко писав нові твори. Його покарання: військова служба із забороною писати та малювати. Сюжет базується на поемі «Сон», спогадах поета після допиту та його автобіографічних матеріалах.
Comentários