Факти про Розстріляне відродження
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Літературно-мистецьке покоління українців початку 20-х 30-х років 20 століття називають «Розстріляним відродженням». Це словосполучення чітко передає суть всього, що відбулося. Вони були великими митцями, які лишили після себе світовий спадок. Створювали високохудожні твори у галузі літератури, живопису, театру і музики. Проте сталінський режим їх знищив. Як українцям вдавалося розвивати своє мистецтво, якщо росія десятки років забороняла українську мову та літературу? Сьогодні про розстріляне відродження вам розповідають ДеКімната спільно з освітньо-мистецьким проєктом Сплетіння.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Велика пастка для українців
Коли більшовики тільки прийшли до влади в Україні в 1917 році та почали активно запроваджувати свою політику, українці їм не довіряли та чинили спротив. Для того, щоб завоювати довіру та видатися хорошими, вони запровадили політику коренізації, яка стала «українізацією». Нашій культурі надали волю: все росло, митці та науковці поверталися з інших країн, з’являлися літературні об’єднання та видавництва, книжки розкуповували, поетичні вечори стали модою. Письменники переосмислювали мистецтво, формували українську інтелігенцію. Проте вже тоді за ними пильно стежили чекісти. Про середовище творчої інтелігенції накопичувати інформацію, плануючи наступні кроки щодо знищення митців.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Що було нового
Митці Розстріляного відродження залишили після себе шедевральні твори. Література, багата на стилі та жанри, шалені нововведеня у театрі, живописі та кінематографі. Леся Курбаса вважають фундатором нового українського театру, його ім’я відоме на весь світ. У романі Валер’яна Підмогильного «Місто» вперше в українській літературі з'явилася філософія екзистенціалізму. Михайль Семенко — основоположник і теоретик українського футуризму. Микола Хвильовий, основоположник пореволюційної української прози, очолив літературне об’єднання ВАПЛІТЕ. Микола Зеров був ідейним лідером літературної групи неокласиків, написав «Антологію римської поезії» та «Нову українську поезію». Українці бунтували, вірили у незалежність мислення та власні ідеали.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Літературна дискусія
Наша література у 20-х настільки стрімко розвивалася, що серед письменників почалася дискусія про те, якою має бути українська радянська література. Після трьох років публічних обговорень, нарад та диспутів дійшли до висновку, що українська культура має йти європейським шляхом. Тоді й з’явилося гасло «Геть від Москви!», яке часто приписують Миколі Хвильовому. Опублікували понад 1000 статей, найбільш впливовими були памфлети Хвильового «Україна чи Малоросія» та Миколи Зерова «До джерел». Здавалося, що все добре, та українці нарешті отримали свободу. Проте за кожною акцією, дискусією, роботою слідкували. Все найстрашніше чекало попереду.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Голодомор та початок репресій
Головним завданням чекістів було виявити, хто є потенційною загрозою для сталінського режиму, та ліквідувати усіх. Арешти українців почалися приблизно одночасно із початком Голодомору. Тоді багато митців жили в харківському будинку «Слово», який виявився продуманою пасткою від НКВС.
Спочатку заарештували акторку та письменницю Галину Мневську, звинувачуючи її у «буржуазному націоналізмі», потім прозаїка та публіциста Івана Багряного. Михайлу Яловому присудили «участь у групуванні контрреволюційних кадрів серед літераторів» та «створення контрреволюційної фашистської організації, яка ставила перед собою завдання повалити Радянську владу». Він був поетом і прозаїком, кіносценаристом та першим президентом ВАПЛІТЕ. Після цього арешту Микола Хвильовий покінчив життя самогубством. У передсмертній записці зазначив, що у вигляді арешту Ялового полягає розстріл цілої нації.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Чому «Червоний ренесанс»
Покоління митців Розстріляного відродження також називають Червоним ренесансом. На той час ліва ідеологія була популярною в усьому світі, а в радянському союзі вона стала державною. Червоний ренесанс — це цілком комуністичне явище. Молоді митці об'єднувалися в групи та творили, їхні твори були просякнуті лівими ідеями, але це не означає, що вони підтримували сталінський режим. Українські митці, будучи комуністами, поставили Україну на перше місце. Вони вважали, що український національний елемент необхідно використовувати у майбутніх змінах у суспільстві. Саме тому їх знищили
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Арешти та фальсифікація
Сьогодні у дослідників немає сумнівів, що всі справи проти представників Розстріляного відродження сфабриковані. Наприклад, у справі Леся Курбаса зазначено, що він був учасником контрреволюційної української воєнної організації. Це, звісно, не є правдою. Таким чином радянська влада розробила цілий механізм звинувачення та ув’язнення всіх, хто їм заважав. Вони вкладали в уста звинувачених ті слова, які були їм необхідні для того, щоб нав’язати справу. Якщо хтось відмовлявся, проти них використовували різні тортури. Більшість митців з харківського будинку «Слово» засудили та відправили в концтабори у 1933-44 роках.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Розстріляне відродження
Прийшла доба «великого терору». У 1937 році розпочалася масова чистка суспільства від загроз для радянської влади. На честь 20-річчя Революції наказали знищити 1825 в’язнів. Більшість з них, у тому числі українські митці, були розстріляні в урочищі Сандармох.
Серед загиблих: письменник і перекладач Валер’ян Підмогильний, поет і професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, письменник і публіцист Григорій Епік та багато інших. Через деякий час їх посмертно реабілітували, але правду про те, як вони загинули, приховували. Їхні твори залишалися забороненими ще довго. Справжні масштаби Розстріляного відродження досі невідомі.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Автор: Тимур Єремьянц
Comments