top of page
Фото автораМішель Бондар

Подвійне свято. 12 приколів про Степана Бандеру

Дизайн: Вовкотруб Дар'я

 

1 січня – 115 річниця з дня народження керівника ОУН. Звісно «Бандера — не попзірка, щоб його любити», як пише дослідниця Галина Гордасевич у книзі «Степан Бандера: людина і міф». Але його постать варта вивчення та нашої уваги, якщо ми хочемо сформувати своє ставлення до лідера національного руху на основі фактів, а не пропаганди та мітологізації. Цей допис із веселим новорічним вайбом сфокусований на мемах та неочікуваних деталях з життя Бандери, однак між рядків ми закликаємо вас цікавитися українською історією з достовірних джерел. Гортайте далі, щоб якось у розмові згадати, що в Лондоні є музей Степана Бандери та вразити всіх навколо!



 

Бандера жив згідно з ідеалами здорового способу життя


«До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство [лижний спорт], кошиківка [баскетбол] і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю», – пише Бандера в автобіографії. Це не дивно, адже з юнацьких років Степан належав до скаутської організації «Пласт», де підлітків виховували у здорово-патріотичному дусі. До того ж в одній із 12 прикмет характеру українського націоналіста зазначено: «Україна потребує сильних і здорових тілом і духом синів», тому послідовнику цих ідей не можна «нищити свого здоров’я вживанням отрут».



 

Він учився у Львівській політехніці на агрономічній спеціальності


Галина Гордасевич виділяє 2 імовірні причини такого нетипового, на перший погляд, вибору: любов Бандери до землі, прищеплена батьками змалечку, та велика кількість вільного від навчання часу, яку майбутній лідер присвячував підпільній діяльності в ОУН.


 

Сучасники відзначали виразність мовлення Бандери


Його соратник і наступник Василь Олеськів так описує ораторську майстерність свого командира в інтерв’ю для «Текстів»: «Він говорив упорядковано, простими і відшліфованими реченнями, так, ніби читав, а не просто говорив. У нього була дуже гарна й виразна українська мова. Дуже добра риса людини, яка вміє так висловлюватися, що слухач сприймає все дуже легко. Він говорив без емоцій. Дуже спокійно, логічно й оптимістично».


 

Донька Бандери до 13 років не знала, що її батько — ідеолог ОУН


Наталя Бандера зростала далеко від України, коли її батькові доводилося переховуватись від радянських спецслужб під вигаданими прізвищами. «Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько», – згадувала Наталя ті часи.


 

Онук Бандери – його повний тезка


Його теж звати Степан Андрійович Бандера, він народився у Вінніпезі (Канада) і працює там журналістом, як і його батько. Степанові Бандері-молодшому у 2022 заборонили в’їзд у росію, через що він, мабуть, «жахливо засмутився».


 

Перший музей, присвячений Бандері, заснували у Великій Британії


За життя Бандера мав тісні контакти з членами ОУН, які опинилися у Великій Британії після Другої світової війни, і часто туди їздив. Тож після його смерти, у 1962, послідовники Бандери створили перший у світі музей на його честь, у будівлі Союзу українців у Великій Британії, Ноттінгем. У 1978 музей перенесли до Лондона, щоб привернути більше уваги до історії українського національного руху. Це сталося майже за 15 років до відкриття першого музею Бандери в Україні, адже така подія могла відбутися тільки після розпаду радянської імперії. 



 

У 2008 Бандера майже став «найвидатнішим українцем» за результатами опитування Інтеру


15 років тому на телеканалі Інтер презентували проєкт «Великі українці». Протягом пів року на каналі транслювали документальні фільми, присвячені визначним постатям української історії. Серед них були Степан Бандера (ведучий фільму – Вахтанг Кіпіані, який також був шеф-редактором проєкту) та Ярослав Мудрий (ведучий фільму – Дмитро Табачник, тоді депутат від партії регіонів). Метою проєкту було визначити найвидатнішого українця, на думку самих українців. Протягом місяця голосування перше місце посідав Степан Бандера, але в результаті переміг Ярослав Мудрий. Вахтанг Кіпіані зауважив, що за місяць кандидатура князя набрала 60 тисяч голосів, а за останній день опитування – 550 тисяч. «Якщо з формальної сторони це і не порушення «букви» проєкту, але «духом» зманіпульовано», – додав він у коментарі для «Телекритики». 


 

Іронічна історична топоніміка


На мапі Львова можна знайти такий мем: вулиця Бандери не перетинається з вулицею Мельника, названої на честь керівника другої гілки ОУН, яка розходилася у поглядах з ОУН (б). Але вони обидві упираються у вулицю Коновальця – першого лідера ОУН, який створив цю організацію у 1929, об’єднавши всі численні, але нечисельні націоналістичні угрупування в одне.



 

Пам’ятник Бандері в його рідному селі створили із перетопленого леніна


Пам’ятник Степанові Бандері встановили у селі Старий Угринів 1992 року. Цьому передувала історія з пам’ятником леніну, який начебто мали встановити у 1989 – час національно-визвольних зрушень, відмови від радянського союзу та курсу на незалежність. Очевидно, місцева влада Калуського району була проти. Але сучасні проблеми потребують сучасних рішень: «Зі Львова нас повідомили, що вже відлили нижню частину пам’ятника і за це потрібно заплатити 50 тис. рублів. Депутатський корпус, звісно, був проти. Але був мудрий чоловік — архітектор Петро Макогін, який запропонував таки купити цей пам’ятник. «Нам не ленін потрібен, а бронза, яка у ціні різко зростає. А нам дають її за цінами 1989 року», — сказав тоді він. Ми заплатили 50 тисяч і забрали пів леніна. А потім перетопили його на пам’ятники Степану Бандері, що нині в Угринові, та — Тарасові Шевченку, що у Калуші», – розповідає тогочасний міський голова Калуша Роман Сушко виданню «Вікна».


 

«Гімн усіх бандерівців» насправді створений у XXI столітті


Перша публікація пісні «Батько наш Бандера» на YouTube датується 2019 роком, а наприкінці 2021 її співала вся Україна (цей флешмоб ще дуже не сподобався російським «медіа»). Хоча мелодія та схожі мотиви тексту трапляються у справжніх повстанських піснях, що зафіксовані в архівах, саме ця версія скоріше є стилізацією під тогочасну народну творчість. 


 

Бандера фактично перестав бути «неоднозначною» постаттю для більшости українців


За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології у 2023, 83% українців позитивно ставилися до керівника ОУН, натомість за даними групи «Рейтинг» у 2022 ця цифра сягала 74%, а у 2012 — 22%. «Важливо, що позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні і в південно-східних регіонах», – зазначено на сайті «Рейтингу».



 

Бандеру можна вважати у певному сенсі пророком 


В інтерв’ю «Текстів» Василь Олеськів згадує: «Він вірив, що скорше чи пізніше Україна, якщо стоятиме постійно на шляху боротьби за незалежність, здобуде її – переможе. Адже пам’ятаймо, що по закінченні війни почали розвалюватися інші імперії: і британська, і французька… Тож Бандера розумів, що раніше чи пізніше прийде час і на російську імперію». Перша частина передбачення уже справдилася – Україна дійсно здобула незалежність. І нехай у дописі, присвяченому наступному дню народження Бандери ми напишемо, що друга частина його пророцтва про імперію теж стала реальністю.   



 

Стежте за оновленнями в Instagram @dekimnata.media


Comments


bottom of page