Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Корінний народ України та невід'ємна частина Криму — так можна описати кримських татар. На жаль, протягом століть півострів потерпав від загарбань та спроб росіян стерти всю етнічність народу з унікальними традиціями й культурою. І це продовжується і нині. Сьогодні, до дня АР Криму, хочемо поділитися з вами кількома маловідомими фактами про Крим, кримських татар та взаємини з українцями.
Підпільна українізація
У 1917 році, напередодні Лютневої революції, існував підпільний гурток офіцерів у Севастополі під назвою «Кобзар», що збирав любителів драматичного мистецтва. Гурток займався поширенням української національної ідеї серед населення й моряків Севастополя. У цій організації брали участь вчителі, моряки, офіцери Чорноморського Флоту. Громада часто збиралася в кафе українця Василя Вітинського «Варшавська кондитерська», що розташовувалася на проспекті Нахімова. Згодом офіцери звідти організували Севастопольську українську чорноморську громаду. Перше засідання, яке відвідали кілька тисяч чоловіків, проходило в супроводі портретів Тараса Шевченка. Діяльність організації була спрямована зокрема на українізацію флоту, а після Жовтневого перевороту члени громади брали участь у формуванні Окремого морського куреня імені Сагайдачного, що згодом обороняв Київ від більшовиків.
Знищення української та кримськотатарської мов
Росифікація як явище з’явилася тоді, коли й росія. У 20-ті роки ХХ століття вона активно лютувала в Криму. Більшовики розпускали всі українські школи, які, до речі, фінансувалися українцями. Можливість пізнавати українську мову була практично знищена, а в місцях, де подекуди ледве зберігався цей предмет — українська мова подавалася як щось несерйозне, що точно ніколи не знадобиться в житті. Росіяни просували свій загарбницький наратив, що майбутнє за їхньою мовою.
Нині через дії російських окупантів в Криму знову не залишилося жодної української школи. Разом з тим, окупанти заборонили вивчення кримськотатарської мови навіть у національних школах. Жорстока політика росифікації та знищення чужих культур та ідентичностей, примусове стирання етнічних ознак продовжується.
Символізм кримськотатарського прапора
Кримськотатарський прапор містить у собі блакитне полотно й символ тарак-тамгу. Світло-блакитний колір серед тюркських народів має значення свободи, чистоти, сили та чесности та асоціюється з небом і чистими водними джерелами. Він був одним із символів давнього тюркського тенгріанства. Кримці пов’язують блакитне тло свого прапора з тягою до єдности народу та миру. Таке тло національного стяга було затверджене у 1917 році.
Тарак-тамга ж виступав символом влади Кримського ханства. Тарак — гребінь. Сам символ має Т-подібну фігуру та повторює один з варіантів символу роду Ґераїв. Різні історики тлумачать різні сенси тарак-тамги. В одному з найпоширеніших варіантів — це уособлення терезів як символу справедливости.
Роксолани = предки українців у Криму
У І-ІІ ст. до н.е. в Криму формується народність. За свідченнями римського історика Страбона, у 94 р. до н.е. була війна між понтійським царем Мітридатом Євпатором та плем’ям роксоланів — кожен боровся за владу в південному Криму. Плем’я роксоланів зазнало поразки та відійшло до центрального Криму. «Роксоланами» західні історики до 18-го століття позначали українців. Так само і називалася ця народність.
Конект українців з кримцями
Взаємодія українців та кримських татар могла бути доволі взаємовигідною, зокрема в економічній сфері. Солоні озера у власності ханства годували також козаків-запорожців, а кримська сіль мала попит в Європі, козаки купували її у кримців доволі недорого, отримуючи зиск від реекспорту в західні держави. У відповідь козаки дозволяли кримським татарам випасати на українських землях коней.
За свідченнями історика Дмитра Бантиш-Каменського, кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко, що був одним із противників сусідньої мусульманської держави, дозволив кримським татарам кочувати на українських територіях, коли степи ханства страждали від посухи.
Розмаїття народу та як його продовжують стирати
Серед кримськотатарського народу виділяють три субетнічності: південнобережні, гірські та степові. Кожна має власні традиції, особливі риси в культурі та навіть у мові. Фактично кримськотатарський народ має власне величезне етнографічне різноманіття. Протягом трьох століть народ Криму мав власну державність, кримські татари були головним населенням Кримського ханства. У XVIII столітті за наказом єкатєріни II сталося перше масове виселення кримських татар після підписання Кючук-Кайнарджийського миру в 1774 році: населення Криму скоротилося в сім разів. Друга депортація була вже у 1944 році, тоді за указом сталіна кримські татари були депортовані й близько пів століття не могли повернутися додому. Від 20 до 46% людей внаслідок депортації загинули внаслідок голоду, виснаження та інфекційних хвороб. У 2014 році російські окупанти анексували Крим й уже майже 10 років корінний народ України та інші мешканці півострова стають жертвами репресій та геноциду.
Comments