Владислав Городецький — найекзотичніший архітектор Києва
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
«Будинок із химерами» та Костел Святого Миколая — одні з архітектурних візитівок Києва, за якими можна розпізнати ідентичність міста. Можна уявити, що за такою екзотичною неоготикою стоїть ще екзотичніша людина — архітектор, який це спроєктував і втілив у життя. Таким творцем і був Владислав Городецький. Сьогодні відчиняємо для вас кімнату зодчого, його повсякденні дивацтва та творчі пошуки в Україні, Польщі та навіть Ірані.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Мотивація то є сильна
Владислав Городецький відчув на собі всі злети й падіння шляхетської польської родини ХІХ століття. Зростаючи в розкоші в маєтку на Вінниччині, він був прикро вражений, коли сім’ї довелося все продати за борги та переїхати в скромний будинок матері. Владиславу було 10, і він вирішив працювати, щоб повернути життєвий комфорт. Через 16 років, у 1889, він переїхав у Київ, де одружився з Корнелією Марр, донькою купця. Шлюб став взаємовигідним: Корнелія перетворилася на дворянку, а Владислав отримав гарний посаг і ще кращі зв’язки. У Києві молодий архітектор не гребував починати з будівництва туалетів і каналізації, набиваючи руку та ім’я.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Химерний план
Свій найвідоміший неоготичний «Будинок із химерами» Городецький спроєктував і побудував у 1901, посеред економічної кризи. При цьому завдяки своїй прагматичності архітектор не витратив жодної копійки на втілення цього дорогого проєкту. Ділянка на Банковій, де зараз височіє будинок, поступово падала в ціні через крутий схил та труднощі будівництва на ній. Городецького це не зупиняло: він придбав ділянку в борг, власноруч розробив будівельний проєкт і завершив роботу впродовж одного року. З родиною він переїхав в одну з квартир, решту здав в оренду і таким чином виплатив борг.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Як же Владиславу Городецькому вдалося залучити квартирантів, коли криза значно знизила попит на оренду? Для цього він додав до початкового плану оздоблення фасаду «химерами», щоб виділити будинок серед інших, і орендарі обирали саме його.
Цікаво, що насправді на «Будинку з химерами» цих грецьких мітологічних істот з тулубом кози, шиєю і головою лева і хвостом дракона немає. Майже всі тварини-прикраси — цілком реальні, Проте африканські слони, пітони й носороги були вже доволі екзотичними для киян, щоб саме так охрестити незвичну будівлю. А Максим Рильський свого часу назвав творіння Городецького «будинок-дивогляд».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Будинок актора чи караїмський храм
Ще одна відома будівля київського архітектора знаходиться за адресою вул. Ярославів Вал, 7. Йдеться про Будинок актора біля Золотих воріт. Споруду в мавританському стилі побудували за 4 роки. Цікаво, що спочатку це був караїмський храм — кенаса, але за понад сторіччя свого існування будівля пережила кілька реконструкцій та змін свого призначення.
Під час Другої світової війни у храмі правили римо-католицьку службу, потім там розмістили кінотеатр і ляльковий театр, а з 1981 й до сьогодні діє Будинок актора. Під час однієї з реконструкцій у 1968 споруда втратила свою головну особливість — гофрований купол, прикрашений ліпниною. Над прикрасами працював друг і робочий партнер Городецького Еліо Саля — той самий, хто відповідав за ліпнину на «Будинку з химерами».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Яскраві захоплення
Як особистість, архітектора Городецького теж можна назвати химерним. Він був затятим мисливцем та подорожувальником: відвідав Азербайджан, Афганістан, Персію (сучасний Іран) та навіть взяв участь у справжньому східноафриканському сафарі. Ця подорож відобразилася в його книзі «В джунглях Африки. Щоденник мисливця» (1914), яку архітектор доповнив власними ілюстраціями. За життя Городецький подарував київським музеям опудала 179 екзотичних птахів і 25 тварин.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Автомобілі та штамповані пам’ятники
Архітектор також відзначився любов’ю до нових технологій: він одним із перших у Києві купив автомобіль, захоплювався авіацією та товаришував з авіаконструктором Ігорем Сікорським. Дозволяти собі всі ці захоплення архітекторові допомагала, знов-таки, його прагматичність. До прикладу, у 1911 виповнялося 50 років зі скасування кріпосного права — однієї з реформ царя Олександра ІІ. Хоча саме його реформи розорили сім’ю Городецького, це не завадило архітекторові «штампувати» десятки пам’ятників царю, відпрацьовуючи щедро виділені до ювілею бюджетні кошти.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
30 будинків за 30 років
За 30 років життя в Києві Городецький спроєктував близько 30 будинків. Серед них костел Святого Миколая, Національний художній музей, готель «Континенталь» (розташований на вул. Городецького), та Прибутковий будинок Кімаєра на Хрещатику (зараз у ньому — Міністерство юстиції та вхід у метро).
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Східна історія
У 1920 після встановлення радянської окупації в Україні Городецький з родиною переїхав до Польщі, де очолив проєкторське бюро американської будівельної фірми. Через вісім років його запросили працювати в Тегеран, де розпочався найкоротший, але найбільш загадковий та найменш досліджений період його життя. За мітами й переказами, там він побудував готель, залізничний вокзал і палац персидського шаха.
Сходознавиця й дослідниця Катерина Криконюк писала в колонці для України Молодої, що підтверджень цим фактам немає, проте можна шукати схожості між іранськими будівлями й творіннями Городецького в Україні та Польщі — і знаходити!
Городецький помер у Тегерані в 1930 році, похований на християнському кладовищі Доуляб. На надгробку викарбувано напис польською мовою: «Професор архітектури. Нехай чужа земля йому буде легкою».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Comments