Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Українська архітектура має багатогранну вікову історію, і протягом усього цього часу поєднувала у собі найрізноманітніші течії та стилі. Від античних грецьких колоній у Північному Причорномор’ї до сучасних постмодерних та хай-тек комплексів. Кожна пам’ятка української архітектури відображає глибокі культурні та історичні корені нашого народу, а також слугує натхненням для сьогоднішніх технологій та інновацій у будівництві.
До Дня Української архітектури у ДеКімнаті розповідаємо історію одних з найбільш визначних архітектурних пам’яток.
Руїни Херсонеса Таврійського
Херсонес Таврійський — одне з найбільших античних міст на теренах України, руїни якого збереглися до наших днів. У 2013 році його як архітектурну пам’ятку занесли до світової спадщини ЮНЕСКО. Залишки античного міста не лише є фундаментом для дослідження способу життя народів, а й яскравою культурною ознакою. Саме тут був перший античний театр, збереглися руїни храмів, кладовиц та маяка. До російської окупації Криму, Херсонес Таврійський був популярним туристичним місцем, адже дозволяв відчути античну атмосферу, дух величного стародавнього міста ーцентра торгівлі та поширення грецької культури. У 2024 році росіяни забудували місце та знищили усі археологічні пам’ятки на його території.
Хотинська фортеця
Велична фортеця на правому березі Дністра в Чернівецькій області. Це ілюстративний приклад середньовічної оборонної архітектури. Після татаро-монгольської навали, будівництво фортець на українських землях насамперед вирізняється обов’язковою фортифікаційною системою ー високі неприступні стіни, вежі, глибокі рови та бастіони. Хотинська фортеця протягом довгого часу була ареною для битв, а також витримала багато облог і штурмів, залишаючись недоступною для ворогів.
Сьогодні Хотинська фортеця є державним історико-архітектурним заповідником, та слугує місцем для проведення фестивалей, історичних реконструкцій та екскурсій. Туристів приваблює, насамперед, своєю середньовічною атмосферою та можливістю відчути дух минулих епох.
Маріїнський палац
Від доби Середньовіччя крізь готику та ренесанс переходимо до бароко та його найвідомішого втілення в українській архітектурі ー Маріїнського палацу у Києві. Палац, побудований за проєктом архітектора Бартоломео Растреллі, використовувася як резиденція для імператорських осіб. Архітектура пам’ятки вражає елегантністю та гармонійністю. Її фасади оздоблені ліпниною, скульптурами та колонами, що створюють незабутній образ.
Будівля неабияк страждала в період революцій, Першої та Другої світової війни, і перебувала у численних реставраціях аж до 2017 року. Зараз палац є місцем проведення урочистих державних подій ー нагородження, вручення вірчих грамот та приймання закордонних послів.
Палац Потоцьких
Одна з найперших визначних памʼяток Одеси, а також яскравий приклад архітектурного стилю доби класицизму — Палац Потоцьких, що вражає величчю та кількістю таємниць.
До нині зберігся не лише зовнішній вигляд палацу, а й інтерʼєри приміщень та грот — система підземних лабіринтів та печер і штучно створеного водоспаду. Навколо палацу Потоцьких крутиться безліч історичних таємниць щодо застосування гроту, будівництва самого палацу, життя його мешканців та географічного розташування. Все це цікаво послухати на екскурсіях Одеського художнього музею, який функціонує у стінах будівлі.
Будинок із химерами
Або ж Будинок Городецького, напевно, одна з найбільш відомих та незвичних архітектурних памʼяток Києва. Споруда, що оздоблена прикрасами та героями міфологічних сюжетів є одним з найвагоміших втілень раннього неоготичного стилю в Україні.
Усі скульптури на фасаді будинку були виконані за ескізами власника Владислава Городецького та міланського скульптора Еліо Саля. Зараз будівля слугує місцем державних установ, проте свою таємничу атмосферу зберігає й досі.
Нагадаємо, нещодавно у ДеКімнаті ми розповідали про життя й особливості мистецтва архітектора Владислава Городецького.
Comments